THEATER HEUTE («ТЕАТР СЬОГОДНІ», Німеччина, Берлін, №4, 2013)
Воскресенье, 22 сентября 2013 г.Рубрика: Блог театра -> Пресса
Просмотров: 2389
Подписаться на комментарии по RSS
В статті театрального критика Томаса Ірмера аналізується творчість режисера Андрія Май.
Фундаментальна критика Васильєва ніяк не зачіпає молодшого за нього на два покоління Андрія Май. Режисер пост-помаранчевої генерації десь сам надбав відсутні в Україні імпульси міжнародного впливу і постійно експериментує, спрямовуючи свої дії проти пострадянської застиглості українського театру з його застарілими структурами театральних труп та представницькими розважаннями. У Черкасах, де на великій сцені щиро сміються над сценами офісного рабства з п’єси Інгрід Лаузунд «Безхребетність» - іронічною театральною новиною про мікрокосм службових відносин - Андрій Май презентує відразу дві нові п’єси іншого плану. Постановкою Пауля Бродовскі «Дощ у Нойкьольні», яка вже тільки за своєю формою може викликати сенсацію – місток, що перекинуто зі сцени крізь залу для глядачів до дверей театру, спонукає вдивитися в це, скажімо, не зовсім ідилічне місто – молодий режисер висвітлює тему існування з іммігрантами.
На репетиційній сцені для по-радянські великого міського театру Черкас Май наважується на експеримент. Актори грають своє місто під назвою «Місто на Ч.» голосами, записаними і-фонами на вулиця та ринках. То російською, то українською, а то й мішаною мовою – суржиком – до якого панує соціально-зневажливе ставлення. Ця робота не є, власне, справжньою документальною п’єсою про Черкаси, (і Май про це знає), це скоріше імпровізована комедія про мовно-соціальні цінності типових дійових осіб сучасності. Деякі актори навіть відмовлялися від цих непритаманних сценічній літературі пошуків. Новий художній керівник театру Сергій Проскурня бачить цінність цих пошуків не тільки у тому, що Май завдяки цьому служить потужним магнітом для молодіжної аудиторії. Він бачить цей театр, у якому колись ставив свої вистави Жолдак, рушійною силою розвитку нового українського театру: національного, сучасного і міжнародного. Тут панує настрій піднесення.
А в київському Молодому театрі можна побачити ще одну виставу з антології «ШАГ» у постановці Май. «КомА» Фолькера Шмідта та Георга Штаудахера – це драматичне дослідження масового вбивства школярів. Про реальні приклади – з Ерфурта чи серед останніх з Ньютауна – знає кожний, і, дякувати Богу, в Україні такого ще не траплялося. Але п’єса ставить, насамперед, питання про відповідальність кожного, і саме на цьому аспекті Май робить акцент у своїй постановці, перетворюючи весь театр на шкільний будинок. Глядачі діляться на групи, спостерігаючи за виставою з різних місць і в різній послідовності сцен, а наприкінці знову збираються всі разом, порівнюючи побачене. І в цій постановці також не можна не помітити бажання режисера втекти від традиційного театру, використовуючи в своїй роботі нові форми й шукаючи актуальні п’єси. Гете-Інститут виступає в цьому контексті не тільки літературним посередником, але й всебічним опікуном драматургії і може вважатися спів-продюсером спектаклів.
TEATER HEUTE ( «ТЕАТР СЬОГОДНІ», Німеччина, Берлін, №4, 2013)
Еще записи по теме
- В Херсоне поставили спектакль по пьесе "Кома"
- Круглый стол «Театр на постсоветском пространстве»
- Шестой локальный театральный фестиваль «Лютий/Февраль»
- Театральный фестиваль "Лютий/Февраль" 10-13 февраля (обновлено)
- Одесситам предложили сыграть в домино на идиш
- Увековечим имя Мейерхольда
- Открытие мемориальной доски Вс.Мейерхольду (сюжет ВТВ)
Оставьте комментарий!